Євгенія Максименко

Гештальт-терапія – це напрям психотерапії, який допомагає людині краще усвідомлювати, що з нею відбувається тут і зараз: у почуттях, тілі, думках, стосунках і контакті з іншою людиною.

У гештальт-підході важливо не лише що людина розповідає про своє життя, а й як вона це проживає просто в моменті: що відчуває, чого уникає, де зупиняє себе, як будує контакт, як виражає чи не виражає свої потреби.

Гештальт допомагає відновити чутливість до себе, краще розуміти свої бажання та межі, помічати повторювані способи поведінки й поступово знаходити більш живі, чесні та відповідні способи бути у стосунках із собою та іншими.

Коли ти з'єднуєшся зі своїми почуттями й починаєш їм довіряти – поступово стає зрозуміло, що твоє, а що ні. З цієї опори на себе багато в житті перестає бути зачиненими дверима.

У коучингу ми йдемо до мети крок за кроком. У терапії – углиб, до того, що заважає тобі жити так, як ти хочеш.

Подруга – це підтримка й любов, і вона важлива. Але подруга не нейтральна. У неї свої почуття, своє ставлення, свій біль. З нею складно побачити себе з боку.

ChatGPT та інші AI – це розумні співрозмовники з великим словником. Вони можуть підтримати, пояснити, дати рамку. Але вони не в живому контакті: не помічають, як змінюється твоє дихання, коли ти говориш про щось важливе. Вони відображають те, що ти в них вкладаєш – а не тебе.

Терапія – це про живий контакт з іншою людиною, яка тебе бачить. І в якому ти поступово вчишся бачити себе.

Якщо ти довго не можеш вийти з якогось стану – тривоги, замороженості, тих самих сценаріїв у стосунках.

Якщо всередині є відчуття «щось не так, і я не знаю що».

Якщо хочеться не просто вижити, а жити повніше.

Якщо хочеться розібратися: які в тебе стосунки із собою, як ти будуєш близькість з іншими, хто ти насправді, чого ти хочеш.

Криза не обов'язкова. Терапія – не лише для гострих періодів. Це місце, де можна зупинитися й зустрітися із собою – навіть якщо ззовні все добре.

Терапія – це тривалий процес. Справжні зміни потребують часу. Часу, у якому можна проживати серцем і тілом, а не просто зрозуміти.

Якщо в тебе є короткий, конкретний запит – ми можемо попрацювати в консультаційному форматі, 10–15 зустрічей. Це теж цінна робота. Просто важливо розуміти різницю: це консультація, а не терапія.

Усе, про що ми говоримо на сесіях, залишається між нами.

Єдиний виняток – супервізія. За етичним кодексом терапевт зобов'язаний проходити супервізію, і інколи я можу обговорювати зі своїм супервізором робочі складнощі, з якими стикаюся. При цьому ні імені, ні деталей, за якими тебе можна було б упізнати, я не називаю – обговорюється лише сама ситуація. Супервізор також дотримується повної конфіденційності.

Про скасування та перенесення домовляємося мінімум за 24 години – інакше сесія сплачується. Запізнення обговорюємо, буває по-різному.

Якщо ти вирішуєш завершити терапію – ми завжди проводимо одну завершальну зустріч: підбити підсумки, прожити прощання, попрощатися. Це не формальність – це частина процесу.

Це не суворість. Це етичні норми роботи.